Кріселко

Кріселко, -ка и крісельце, -ця, с. Ум. отъ крісло.

Сучасні словники

української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КРІСЕ́ЛКО, а, сер. Зменш.-пестл. до крісло 1, 2. Опустивсь Любораченко на кріселко, і сам не знає, що з ним діється (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 177); Скрізь без ладу розставлені старовинні меблі: стільці, кріселка, столи (Степан Васильченко, III, 1960, 222); Лесь обережно сідає на краєчок тендітного кріселка (Михайло Стельмах, I, 1962, 271).

"Словопедія"

крісе́лко іменник середнього роду

[1]

КРІСЕ́ЛКО,а,с.Зменш.-пестл. до крі́сло 1, 2. Опустивсь Любораченко на кріселко, і сам не знає, що з ним діється (Свидн., Люборацькі, 1955, 177); Скрізь без ладу розставлені старовинні меблі: стільці, кріселка, столи (Вас., III, 1960, 222); Лесь обережно сідає на краєчок тендітного кріселка (Стельмах, І, 1962, 271).

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Кріселко, -ка и крісельце, -ця, с. Ум. отъ крісло.

Іноземні словники

и энциклопедии на Академике

кріселко

   -а, с.
   Зменш.-пестл. до крісло 1), 2)