Харциз

Зміст

1 Словник Бориса Грiнченка
2 Сучасне тлумачення
3 Поселення харцизiв
4 Географiчний топонiм
5 Примiтки
6 Вiдео

Словник Бориса Грiнченка

Харциз, -за, мРазбойникъ, грабитель. Ме звір я людську кров пролити і не харциз, людей щоб бити. Котл. Ен. IV. 50.

Сучасне тлумачення

ХАРЦИ́З, а, чол., розм. Розбійник, грабіжник. — Не звір я — людську кров пролити, І не харциз, людей щоб бити (Іван Котляревський, I, 1952, 185); [Віталій:] На попасі, тілько місяць зайшов, потемніло, саме перший сон став налягать, харцизи почали до валки підкрадатись... А ми.. як шарахнули з двадцяти рушниць, так десяток харцизів і покотилось! (Карпенко-Карий, II, 1960, 193); * У порівняннях. На сторожі Стояли Евріал і Низ; Хоть молоді були, та гожі І кріпкі, храбрі [хоробрі], як харциз (Іван Котляревський, I, 1952, 220);Уживається як лайливе слово. Тепер він знає, хто коні бере.. А, злодію, коноводе, харцизе проклятий! Не минеш ти тепер Денисових рук!.. (Борис Грінченко, II, 1963, 255); [Бобренчиха:] Ах ти харцизе, розбишако клятий! (Володимир Самійленко, II, 1958, 78).
ХАРЦИЗ ,розбійник, РОЗБИШАКА, ГРАБІЖНИК; харцизник, харцизяка, харциза
Харцизи — етносоціальна група на території сучасної України (Донецька область) (кінець XVI — середина XVIII століття).
Воровскі черкаси – назва використовувалася в літературі XVII—XVIIІ сторіччя.
Запорожці (харцизи) – назва використовувалася в літературі XVII—XIX сторіччя.
Харциз («харциз», «харцизник», «харцизяка») — діалектне староукраїнське слово на позначення розбійника. Словник української мови в 11 томах та Словар української мови Грінченка тлумачать це слово як «розбійник, грабіжник». Тлумачний словник російської мови Володимира Даля пояснюється це слово схоже: «шатун, волоцюга, злодюжка».

Поселення харцизiв

Вільне Новомосковський район- село було засноване Харцизами. Всі розбійники з округи ховалися від переслідування Коша Запорізького і його влади в цьому місці . Тут було давнє право притулку .На харцизів що тут ховалися непоширювалася влада Коша. Мешканців цього місця боявся сам полковник Самарської паланки і всі його осавули. У цій місцевості часто несподівано з'являвся Гаркуша, відомий харциз-характерник, обвішаний дукатами і оперезаний капшуком із золотом, тут же він гарцював на своїх білих пегаса і запрошував до себе братів мисливців-гайдуків
Слов'янка Межівський район-За розпорядження коша запорізького, для оборони Муравського шляху від набігів татарів на цьому місці був заснований зимівник в балці сотником запорожців-харцизів Гончаром. Він не раз тут нападав на татар і перемагав їх. В одному з боїв з татарвою в 1660 році Гончар загинув. Його з почестями поховали в цьому займище. З того часу балка Гончара і могила Гончара біля Слов'янки була для запорожців святим місцем.
Дружківка -Після переселення запоріжців в Олешки й після невдалого Прутського походу 1711 року, коли ця місцевість відійшла під турецько-татарську владу, в Дружківці сиділо декілька престарілих запоріжців, куралесів, характерників, харцизів, які були пов'язані з бахмутськими й Маяцькими козаками й одстрашували турецько-татарську орду, що з'явилася в цій місцевості. У 1768 і 1769 рр. запорожці дружно відстояли й захистили свою Дружківку від усіх нападів і наскоків татарських.
Ясинувата — З 1745 Ясинувате стало главнім центром для харцізів характерників, для гайдамаків і гайдуків.
Гуляйполе- у 1770 році на березі річки Гайчур в балці Калмичка утворився центр гайдамаків харцизників і камишників. Неодноразово на цей центр нападав командир Дніпровської лінії генерал майор Нік. Як. Ланів і очищав околиці балки Калимчки. 1785 за рішенням Губернського правління Катеринославського намісництва на місці Камичкі була влаштоване державне військове поселення.

Географiчний топонiм

Слово Харциз, часто використовують в географічних назвах в Донецькій області дуже поширений топонім Балка Харцизька. Топонім зустрічається біля таких населених пунктів як: