Опікун

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Опікун, -на, м. Опекунъ.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Опікун.jpg Опікун1.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]


Сучасні словники

=Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОПІКУ́Н, а, чол.

1. Той, хто виявляє, піклування про кого-небудь, доглядає когось. — Марусю, — припинив її.. за лікоть парубок. — ..Ти не виривайся вперед... — О! І ти вже, як мама! от мені лихо з тими опікунами! .. (Гнат Хоткевич, I, 1966, 108); // Той, хто постійно наглядам за кимось, здійснює контроль за чиїмись діями, вчинками і т. ін. — Що ти мені мораль читаєш? — спалахнувши, вигукує Маковей. — Завзялися, опікуни! І ти цієї, і Хома цієї, і всі цієї!.. Шануйся, дивись, бережись!.. Сам уже не малий, розумію дещо! (Олесь Гончар, III, 1959, 301).

2. юр. Особа, що здійснює опіку (у 3 знач.). [Писар:] Кажете, се вашої дочки материзнина, над дочкою є опікуни, вони не позволять ґрунту обтяжувати (Іван Франко, IX, 1952, 75); На сьомому році Люба залишилась сиротою. Громада призначила їй громадських опікунів (Михайло Стельмах, I, 1962, 343).

"Словопедія" = ОПІКУН протектор, захисник, патрон, (мистецтв) меценат.

=УКРЛІТ.ORG_Cловник

ОПІКУ́Н, а́, ч. 1. Той, хто виявляє піклування про кого-небудь, доглядає когось. — Марусю, — припинив її.. за лікоть парубок. — ..Ти не виривайся вперед... — О! І ти вже, як мама! от мені лихо з тими опікунами!.. (Хотк., І, 1966, 108); // Той, хто постійно наглядає за кимось, здійснює контроль за чиїмись діями, вчинками і т. ін. — Що ти мені мораль читаєш? — спалахнувши, вигукує Маковей. — Завзялися, опікуни! І ти цієї, і Хома цієї, і всі цієї!.. Шануйся, дивись, бережись!.. Сам уже не малий, розумію дещо! (Гончар, III, 1959, 301).

2. юр. Особа, що здійснює опіку (у 3 знач.). [Писар:] Кажете, се вашої дочки материзнина, над дочкою є опікуни, вони не позволять грунту обтяжувати (Фр., IX, 1952, 75); На сьомому році Люба залишилась сиротою. Громада призначила їй громадських опікунів (Стельмах, І, 1962, 343). ==

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Опікун, на, м. Опекунъ.=

Іноземні словники

==українська-англійська Словник= guardian (noun, adjv ) Автоматичний переклад: guardian

=Словари и энциклопедии на Академике

Опікун -а́, ч.

1) Той, хто виявляє піклування про кого-небудь, доглядає когось. || Той, хто постійно наглядає за кимось, здійснює контроль за чиїмись діями, вчинками і т. ін.

2) юр. Особа, що здійснює опіку (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.