Юга

Юга, -ги, ж. Родъ сухого тумана въ жаркій лѣтній день, — кажется, будто воздухъ смѣшанъ съ голубоватымъ дымомъ. Юга це Петро вівці жене. Мнж. 157. У юзі сонце бреде. Черк. у. Як юга повів, гречка уся пропаде. Нѣжин. у. Юга йде, чи не горить де село, або що. Черк. у.

Сучасні словникиСловник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Юґа (деванагарі: युग) — назва епохи або ери в рамках концепції чотирьох епох в індійській філосософії.