Фаля

Фаля, -лі, ж. Вѣтеръ съ дождемъ. Вх. Лем. 477.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ФА́ЛЯ, і, жін., діал. Хвиля (див. хвиля 1 1). А на чайці одинокий Без весла рибак сидить І спокійно, мов байдужно, На тривогу хвиль глядить. Його серця не тривожить Образ смерті серед фаль (Іван Франко, XI, 1952, 469).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 555.

ABBYY Lingvo

фаля -і, ж., зах. Вітер із дощем.

Ілюстрації