Штанята

Штанята, -нят, с. мн. Штанишки. Гол. Од. 58.

Зміст

1 Сучасні словники
- 1.1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- 1.2 СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
2 Іноземні словники
- 2.1 українська-англійська Словник
- 2.2 Словари и энциклопедии на Академике
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Аудіа
6 Цікаві факти
- 6.1 Заголовок
  - 6.1.1 Підзаголовок
- 6.2 Матеріал з Вікіпедії
7 Див. також

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШТАНЯ́ТА, ят, мн. Зменш.-пестл. до штани; дитячі штани. Мій хлопчище Мовчки встав, не кажучи ні слова, Закотив штанята по коліна (Іван Франко, XIII, 1954, 336); За бажанням Аркадія до сьомого року життя дитина мала підстрижену по-хлоп'ячому голову і хлоп'ячі штанята (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 276). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 534.