Штанята
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:21, 3 грудня 2016; Asaliskierova.uk15 (обговорення • внесок)
Штанята, -нят, с. мн. Штанишки. Гол. Од. 58.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШТАНЯ́ТА, ят, мн. Зменш.-пестл. до штани; дитячі штани. Мій хлопчище Мовчки встав, не кажучи ні слова, Закотив штанята по коліна (Іван Франко, XIII, 1954, 336); За бажанням Аркадія до сьомого року життя дитина мала підстрижену по-хлоп'ячому голову і хлоп'ячі штанята (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 276). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 534.
Культурологічний словник
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Штанята, -нят, с. мн. Штанишки. Гол. Од. 58.
«Словники України on-line»
Іноземні словники
українська-англійська Словник
Словари и энциклопедии на Академике
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Аудіа
Цікаві факти
Заголовок
Підзаголовок
Текст Більше читайте тут: [посилання]
