Ослиця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:05, 2 грудня 2016; Mrtovsteniuk.pi13 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка і сучасність
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОСЛИ́ЦЯ, і, жін. Самиця осла. Якби де на світі хоть раз Цариця сіла на ослицю. То слава б стала про царицю І про великую ослицю По всьому світу (Тарас Шевченко, II, 1963, 364); — Для ослиць не стає Будякової паші! Доведеться кудись кочувать На пасовиська кращі (Іван Франко, XII, 1953, 487).
Фразеологічний словник української мови
Валаамова ослиця — покірлива, мовчазна людина, що несподівано висловлює протест. — Добре вам говорити про Валаамову ослицю, але коли кожен осел почне вчити свого хазяїна і керувати людськими вчинками за своїм ослячим розумінням, ми самі перетворимось на ослячий табун (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 131).
ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК
ослиця - іменник, жіночий рід, істота, I відміна
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ослиця | ослиці |
Родовий | ослиці | ослиць |
Давальний | ослиці | ослицям |
Знахідний | ослицю | ослиць |
Орудний | ослицею | ослицями |
Місцевий | на/у ослиці | на/у ослицях |
Кличний | ослице | ослиці
|