Свідомий
Свідомий, -а, -е. 1) Извѣстный, знакомый. Се корова свідома хиба ж ми не знаємо її. (Залюб.). Грек проходи скритні знав, шляхи ж свідомі обминав. Мкр. Г. 39. 2) — чого́. Знакомый съ чѣмъ, свѣдущій въ чемъ. К. Кр. 35. Як і ви свідомі. Какъ и вамъ извѣстно. Гн. І. 68. 3) Сознательный.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СВІДО́МИЙ, а, е.
1. Який має свідомість (у 1, 2 знач.). Чого Ви хочете умирати? Чи гадаєте, що ліпше.. переходити з органічного світу свідомого в неорганічний і несвідомий? (Василь Стефаник, III, 1954, 130).
2. Пов'язаний з розвитком свідомості (у 2 знач.), розуму; усвідомлений, розумний. Свідоме життя;
// Який спирається на систему певних поглядів. Світогляд І. В. Мічуріна як свідомого матеріаліста-діалектика остаточно сформувався після перемоги Великого Жовтня, в процесі глибокого вивчення теорії марксизму-ленінізму (Український біохімічний журнал, XXVII, 4, 1955, 419).
3. Який має свідомість (у 2 знач.); який правильно розумів й оцінює навколишню дійсність. — Я хочу нарешті бути свідомим.. і вияснити собі все як слід, а там — що буде, те буде (Леся Українка, III, 1952, 681); В члени партії приймаються свідомі, активні і віддані справі комунізму робітники, селяни і представники інтелігенції (Статут КПРС, 1961, 7); — Революції потрібні свідомі бійці, революція — це не тільки визволення з-під класового гніту, це велике світло для трудової людини (Олесь Гончар, II, 1959, 342);
// Перейнятий свідомістю. [Жірондист:] Я б тішився, що прийшлим поколінням послужить, може, нащось сяя туга, сей жаль безумний за нелюдським щастям свідомого конання для ідеї (Леся Українка, II, 1951, 179); Комунізм на відміну від усіх попередніх суспільних формацій виникає не стихійно, а створюється свідомою, творчою працею радянського народу (Комуніст України, 2, 1969, 3);
// чого. Який розуміє, усвідомлює що-небудь. Свідомий свого стану робітник се такий робітник, що тямить своє право і не надіється ні на кого, окрім себе та своїх товаришів (Леся Українка, VIII, 1965, 26); Став затихати галас. Але Шумило, свідомий своєї гідності, не починав, чекав, доки зовсім не стихне на майдані (Андрій Головко, II, 1957, 308); Ми, шануючи й люблячи традиції,.. беручи із світової скарбниці все пожиточне, свідомі того, що ми живемо в новому світі і тому зобов'язані сказати нове слово (Максим Рильський, IX, 1962, 10).
4. Зроблений, заподіяний з певним наміром, навмисно. — Сьогодні Русевич знов категорично заборонив нам мріяти про щось подібне.. Ну, а мені й Іванові Степановичу щось не хочеться обвинувачень у свідомому шкідництві (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 60);
// Ужитий з наміром, з певною метою. Нема нічого дивного, що зустрічаємо ми українізми — свідомі, звичайно, і художньо-цілеспрямовані — в «Полтаві» Пушкіна чи в його «Гусарі» (Максим Рильський, III, 1956, 90).
Свідомий себе, рідко — при повній пам'яті, свідомості. — Дозвольте, містер Іван, хто вас навчив ставитись до нас з таким упередженням? Адже ми ваші союзники. Ми поважаємо вас.. — А я ні. — Як — ні? Чому?.. Ви цілком свідомі себе? (Олександр Довженко, I, 1958, 304).
