Кайма
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:37, 1 грудня 2016; Aotroina.im16 (обговорення • внесок)
Кайма, -ми, ж.? Ой увійди, батеньку, увійди, з кайми віночок іздійму. Мил. 130.
Кайма й, ж. Те саме, що облямівка; лямів-ка, обвідка. Шила [дівчина] йому хусточку з каймою (Щог., Поезії, 1958, 122): Була вона одягнута, як належало, — у білій сукні тонкого шовку з срібними пальметами по всій тканині, облямованій широкою темною каймою (Скл., Святослав, 1959, ЗО).
