Байдужливо
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:54, 18 квітня 2012; 127.0.0.1 (обговорення)
Байдужливо, нар. = Байдужно. Байдужливо прийняла вдова вмову дурневу, — не виявляла вона ніколи ні радощів, ні смутку. Г. Барв. 307. Вона й привіталася, і снідання подала, і щось промовила, і про щось поспитала, і глянула, і подякувала, та усе наче недбайливо, якось байдужливо. МВ. ІІІ. 105.
