Категорія:Де
Дельтапланеризм
Словник Грінченка
Дельтапланеризм (англ. Hang gliding) — повітряний вид спорту, в якому пілот керує безмоторним засобом, який зветься - дельтаплан. Більшість сучасних дельтапланів виготовлені зі сплаву алюмінію або композитних матеріалів. Пілот, розташувавшись в підвісці, здійснює управління шляхом переносу ваги тіла у протилежному до елементу управління напрямі. Проте можуть використовуватись і інші пристрої, у тому числі сучасні системи управління польотом. У перші роки після появи спорту пілоти зазвичай були обмежені спуском донизу із невеликих пагорбів на недосконалих дельтапланах. Сучасна технологія дає можливість пілотам парити протягом багатьох годин, підійматись на тисячі метрів у теплових висхідних потоках, виконувати фігури вищого пілотажу та робити перельоти на сотні кілометрів. Міжнародна авіаційна федерація та національні організації керування повітряним простором контролюють певні аспекти дельтапланеризму. Важливо виконання інструкцій і проведення профілактичних бесід з метою підвищення безпеки.
Історія
Більшість ранніх конструкцій планера не забезпечували безпечного польоту. Проблема була в тому, що піонери польоту недостатньо розуміли основні принципи того, як правильно повторити принцип роботи пташиного крила. Починаючи з 1880-х рр. були зроблені технічні та наукові досягнення, які привели до перших по-справжньому практичних планерів. Отто Лілієнталь побудував керований планер у 1890-х рр. Він строго документував свої дослідження, останні сильно вплинули на дизайнерів-наступників; з цієї причини Лілієнталь є одним з найвідоміших і найвпливовіших піонерів авіації. Його літак керувався перенесенням ваги пілота і був схожий на сучасний дельтаплан (плечі кріпилися до планера, а ноги контролювали його політ). Протягом десятиліття 1900–1910 рр. дельтапланеризм побачив застигле гнучке крило дельтаплана в 1904 р., коли Ян Лавеззарі вилетів на трикутному дельтаплані з подвійним від Берк-Біч, Франція. У 1910 р. у Бреслау з'явилася трикутникова система управління з пілотом дельтаплана позаду, що стало очевидно в діяльності одного з актівістських клубів. Біплан- дельтаплан набув тоді дуже широкого поширення в громадських журналах з схемами його будівництва. Вони були побудовані і керувалися в ряді країн, починаючи з Октава Шанута та його біплан-дельтаплан-демонстрації.
Планер НАСА у польоті. 23 листопада 1948 р. Френсіс Рогалло та Гертруда Рогалло застосували патент на повітряного змія. У 1960–1962 рр. Баррі Хілл Палмер адаптував гнучку концепцію крила, щоб зробити ноги механізмами контролю.[6] У 1963 р. Майк Бернс адаптував гнучке крило побудувати дельтаплан під принцип дії повітряного змія, який він назвав скіпланом. У 1963 р. Джон У. Дикенсон адаптував концепцію профілю гнучкого крила, щоб зробити ще один воднолижний планер. Через це Міжнародна авіаційна федерація наділила Дикенсона Дипломом Дельтапланеризму (2006) за винахід сучасного дельтаплана.
Навчання та безпека
Дельтапланеризм традиційно вважається небезпечним видом спорту. Хоча сучасні дельтаплани дуже міцні, коли побудовані зі HGMA, BHPA, DHV або іншими сертифікованими стандартами з використанням сучасних матеріалів, вони можуть бути легко пошкоджені за рахунок їх неправильного використання або під час продовження роботи в небезпечних погодних умовах. Властивий деяким людям азарт, небезпека ковзання на милість тепловим та вітровим течіям призводять до смертельних результатів, багато серйозних травм протягом багатьох років мають навіть досвідчені пілоти. У сукупності з поганою рекламою це вплинуло на популярність дельтапланеризму. Пілоти можуть викидати парашут, будучи у підвісці, під час надзвичайних ситуацій. Парашут буде розгорнутий і дасть можливість безпечно здійснити посадку пілоту разом з дельтапланом на землю. Пілоти також одягають шоломи і беруть із собою інші елементи безпеки, такі як ножі (для різання ними парашутних вуздечок після удару), легкі мотузки (для зниження, перевезення або використання як альпіністського інструмента), радіо (для прохання про допомогу), а також аптечки першої допомоги. Кількість нещасних випадків з польотом на дельтаплані значно знижується після навчання пілотів. Програми навчання розроблені для пілотів сьогодні з акцентом на політ в безпечних межах, а також дисципліни припинення польотів, коли погодні умови несприятливі (наприклад, є надлишок вітру чи ризик високої хмарності).
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=jrZN_wCn1ks
https://www.youtube.com/watch?v=O9DY14QBMFc
Додаткові матеріали
Сторінки в категорії «Де»
Показано 55 сторінок цієї категорії (із 255).
(попередні 200) (наступні 200)Д |
Д (прод.) |
Д (прод.) |
