Ковадло

Ковадло, -ла, с. Наковальня. Вас. 148. Вліз між молот і ковадло. Ном. № 1817. Казав положити їх на ковадло і ну дути молотами. Чуб. І. 155.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Кова́дло — масивний опорний ковальський інструмент, підставка, для обробки металів куванням.

За конструкцією розрізняють однорогі, безрогі та дворогі ковадла. Найбільш розповсюдженими є однорогі ковадла. Розміри й маса сучасних ковадел регламентуються стандартами. Різновидом ковадла є шперак — невеличке ковадло.

Різновиди Шперак — це маленьке ковадло, яке може являти собою як окреме невеличке ковадло на власному стоянці, так й ковадло, яке закріплюється у квадратному отворі великого ковадла. Бабка — коваделко, на якому здебільшого клепають коси.[1]

1. Залізна або сталева підставка певної форми, на якій обробляють метал, кують металеві вироби. Добреє ковадло не боїться молотка (Номис, 1864, № 7357); Гупав молот залізний, Бризка з ковадла огнем... (Павло Грабовський, I, 1959, 555); При куванні застосовують такий інструмент: ковадло, ..ковальські молоти.. й кліщі (Слюсарна справа, 1957, 38); * Образно. Стою біля ковадла нового життя, що оце починається (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 527).

Ілюстрації