Велетенський
Велетенський, -а, -е. Исполинскій, гигантскій. Уман. І. 68.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ, а, е. 1. Дуже великий за розмірами, силою прояву і т. ін. Це була людина велетенських розмірів, з могутньо розвиненим важким тілом (Іван Микитенко, II, 1957, 499); Тоді Коловратський набрав повні легені повітря і раптом гримнув на повну силу своєї велетенської горлянки (Юрій Смолич, II, 1958, 37); Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223); Робітники приносили дивні, хвилюючі чутки про нові велетенські заводи (Олесь Донченко, II, 1956, 9); Велетенської сили грім звалився на море, і здавалося, буря завмерла від тієї сили (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 57). 2. перен. Сповнений чогось надзвичайного, що вимагає для свого здійснення величезних зусиль, мужності і т. ін. Може вмерти і людина і розсипатись на порох — та горітиме на зорях велетенське її діло! (Юрій Яновський, V, 1959, 39); Велетенські бачу цілі я На обріях світів (Максим Рильський, I, 1956, 127). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 317.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Синоніми
ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙпідсил.,ПРЕВЕЛИ́КИЙпідсил.,МОГУ́ТНІЙпідсил.,КОЛОСА́ЛЬНИЙпідсил.,ГРАНДІО́ЗНИЙпідсил.,ТИТАНІ́ЧНИЙпідсил.,ШАЛЕ́НИЙпідсил.,МАСШТА́БНИЙ, НЕСВІ́ТСЬКИЙрідше, підсил., ГОМЕРИ́ЧНИЙрідко,НЕСОСВІТЕ́ННИЙрозм. підсил.Всі підняли великий крик (І. Котляревський); Спека була чимала (Леся Українка); Далеко в зеленому степу лунає дужий баритон вівчара (І. Нечуй-Левицький); В голові гуло. А в усьому тілі відчувалася важка, незвична втома (В. Козаченко); Скинення царя і самодержавства ми.. зустріли з величезною стихійною радістю (О. Довженко); Владна зламати вона [Кіпріда] велетенську потугу героїв (М. Зеров); Тепер прийняла вона Оксану з превеликою радістю (Л. Яновська); З-під гарби чулося могутнє хропіння (Григорій Тютюнник); Силою колосального напруження я вихоплюю свого револьвера і починаю цілитись (П. Колесник); І всі ці великі нещастя [голод, неосвіченість, тиранія тощо в дореволюційній Росії] величезні, колосальні, грандіозні (Леся Українка); Титанічна працездатність людини; Вирушали удосвіта, холодком, поки не було ще отієї шаленої спеки (І. Муратов); У ньому [романі Тихого "Рахунок за сонце"] нема масштабного зображення подій (з журналу); На той несвітський крик миттю прибігли слуги баронеси (Леся Українка); На.. слова Божка зала вибухає гомеричним реготом (Т. Масенко); В несосвітеннім сум’ятті Вперед ми рвались без ваги (переклад М. Лукаша). - Пор. 1. винятко́вий, 1. надзвича́йний, 1. необме́жений, 1. необме́жений, несказа́нний.
