Єдиниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:23, 30 листопада 2016; Ovmoroz.im16 (обговорення • внесок)
Єдиниця, -ці, ж. Единственная дочь, то-же, что и одиниця 2. Ой у вдови единица та ще не віддана. Чуб. V. 363. Ум. Єдиничка.
Зміст
Сучасні словники
ЄДИНИ́ЦЯ, і, жін., діал. Те саме, що єдиначка. Мати вхопила свою пещену єдиницю долонями за щоки й поцілувала (Нечуй-Левицький, III, 1956, 236). Словник української мови: в 11 томах.
Їдениця, -ці, ж. = єдиниця. Ой була я у батенька та їдною їденицею. Грин. III. 681.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 495.
