Догад
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:03, 16 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Догад, -ду, м. Догадка. Аби погад, то вийде й догад. Посл. Не в догад. Невдомекъ. І не в догад йому, що святий отець думав, мабуть, заробити собі яку сотнягу. К. ЧР. 26. На догад знати. Догадываться. Ще соколонько не долітає, а батенько на догад знає. Мет. 150. На догад казати. Говорить намеками. На догад давати. Намекать. Дає тому на догад. Мнж. 109.
