Качан
Качан, -на, м. 1) Кочень капусты. І межи капустою доброю буває багацько милих качанів. Ном. № 2449. 2) Кочерыжка капустная. 3) Початокъ кукурузы. Kolb. I. 51. 4) мн. Мѣста въ борту лодки, гдѣ помѣщаются весла, когда ими гребуть. Ум. Качанчик. Були три синки, мов три качанчики. О. 1861. X. 37.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КАЧА́Н, у, чол.
1. розм. Головка капусти. Покотив качана капусти з чийогось воза (Марко Вовчок, I, 1955, 303); * У порівняннях. Нам назустріч виступив невисокий, круглий, як качан, хлопчина (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 4).
2. Стрижень капусти, який їдять сирим. Матуся не слухала, того не зробила. Дала їй [Ганнусі] їсти — сирий качан гризти (Павло Чубинський, V, 1874, 686); Солодкі качани в капусниках ми їли над голубим Дінцем (Володимир Сосюра, Так ніхто.., 1960, 32).
3. Потовщене стебло суцвіття кукурудзи, на якому росте її насіння. Висока й міцна, як дубина, стояла по горах кукурудза, вип'явши напоказ грубі качани (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 246); Кукурудза стояла висока, як гай, розкішна. На кожному стеблі по два-три качани (Колгоспник України, 2, 1956, 28);
// Таке ж зірване стебло без насіння. Степан Федорович бере пляшку, одкидає корок з кукурудзяного качана (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 17); Можна одержувати бутиловий спирт не з борошна, а з облущених качанів кукурудзи (Вечірній Київ, 28.I 1963, 2).