Хвилюватися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Хвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Волноваться. Ті груди хвилювалися бажанням досягти до того, про що марила сестра. Левиц. І. 300. Їду полем чистим, гляну оком бистрим филюються жовті ниви житом колосистим. К. Досв. 6. ю́юся, ю́єшся, недок.

1. тільки 3 ос. Перебувати в стані коливання, покриватися хвилями (про воду). Синє море хвилювалось і кипіло на березі піною (Коцюб., І, 1955, 390); Ліс стоїть на пагорку. Внизу стиха хвилюється став (Рильський, Бабине літо, 1967, 44); // Хвилеподібно погойдуватися, хитатися (про рослини). Співають птицями діброви, шумлять, хвилюються жита, і соняшник злотоголовий лице за сонцем поверта (Сос., Зел. світ, 1949, 11); Сильний вітер метляв верхівки сосен, вони шуміли й хвилювалися (Собко, Звич. життя, 1957, 14); // Розходитися, розпливатися і т. ін. хвилями (про туман, дим тощо). Білий димок, хвилюючись, здіймається догори понад чумацьким табором (Коцюб., І, 1955, 179); // Тремтіти, ворушитися, здійматися. Ніздрі довгого тонкого носа хвилювались, тонкі уста нервово тремтіли (Коцюб., І, 1955, 28); Груди Регіни хвилювались сильно (Фр., VI, 1951, 265); // Видаватися, виднітися у вигляді хвиль (про нерівну поверхню чого-небудь); // перен. Збуджено рухатися в різні боки (про натовп). Крик, галас нісся на ввесь вигін,— люди хвилювалися, як вода на морі (Мирний, І, 1954, 69); Червоні, білі, блакитні хустки і спідниці,…кудлаті голови — все хвилювалось і вигравало проти сонця різнобарвними кольорами (Вас., І, 1959, 114); Перед ним хвилювалося море голів (Ільч., Серце жде, 1939, 434); Грізно хвилювалась Таращанська бригада. Містечкова площа шуміла, наче морський прибій (Довж., І, 1958, 195).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках 1) (бути занепокоєним, відчувати тривогу), непокоїтися, тривожитися, турбуватися, бентежитися, баламутитися, нітитися, каламутитися; потрясатися (надзвичайно сильно) 2) (про маси людей — виявляючи незгоду, непокору, гнів, сумніви тощо, поводитися неспокійно), колотитися, баламутитися — Пор. бунтувати 3) (про море, річку тощо — покриватися хвилями, бути неспокійним); розігруватися, розігратися, бурунити(ся) (ставати, бути бурхливим) — Пор. брижитися 1), вирувати I, 1) 4) див. збуджуватися ХВИЛЮВАТИСЯ (- море) ХВИЛЮВАТИ, (- груди) здійматися, (- ніздрі) тремтіти, ворушитися, (втрачати спокій) непокоїтися, бентежитися, нервувати|ся|, турбуватися, збуджуватися, о. кипіти, не тримати нерви в руках, сидіти на ножах.

Ілюстрації

Yak-perestati-hvilyuvatisya.jpg Anxiety 225.jpg Yak-peremogti-hvilyuvannya.jpg 1437767312 moi-rodi351.jpg

Медіа

Див. також

Хвилюва́тися хви́лями — те саме, що Хвилюва́ти хви́лями (див. хвилюва́ти). Ніч стояла глуха, ще чорніша по світлі. Але сподом вона ворушилась, жила, двигтіла і хвилювалась хвилями чорного люду, невидимим припливом тіл (Коцюб., II, 1955, 90). 2. Бути збудженим, занепокоєним; турбуватися. Бекір хвилювався, заїкався і червонів (Коцюб., II, 1955, 140); Іван Тимофійович хвилювався, в нього тремтіли руки, хотів запалити, розминав цигарки, але вони ламалися (Мушк., День.., 1967, 171); Тимофій дуже хвилювався. Серце билось глухо, руки важко лягли на важелі (Збан., Т. Шашло, 1949, 28); // Бути дужо заклопотаним, поспішати, щоб усе зробити. Мама хвилюється — варить, пече. Тісто підходить, ось-ось утече (Мур., Широка дорога, 1950, 41). хвилюватися [хвиел'уватиес'а] -л'уйус'а, -л'уйеіс':а, -л'уйеіц':а, -л'уйуц':а

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 39. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 39.

Зовнішні посилання

http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D1%85%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F http://sum.in.ua/s/Khvyljuvatysja http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/Хвилюватися