Жизнь

Зміст

1 Словник Бориса Грiнченка
2 Сучаснi словники
3 Варiативне тлумачення
4 Що таке життя?
5 Вiдео
6 Ad fontes

Словник Бориса Грiнченка

Жизнь, -ні, ж. 1) Жизнь. Ой, Боже, Боже! яка моя жизнь тяжка! Мил. 223. 2) = Життя. Хто ляшка рубатиме, той козацьку жизнь знатиме. Ном. zuttya_golovne_ukrtvir.info_-580x386.jpg %D0%A1%D1%96%D0%BC%D1%8F-.jpg

Сучаснi словники

Життя, я, сер.

1. Існування всього живого; протилежне смерть. Ніякий звук життя не долітав В його в'язницю (Іван Франко, XIII, 1954, 211);

2. Стан живого організму в стадії розвитку, зросту. Ростом вона була невеличка, безздоровна; життя ледве-ледве тліло в її жилах (Панас Мирний, I, 1954, 46);

3. Період існування кого-небудь; вік. Остерігали! Я за все своє життя ні від кого не чула поважної, щирої, дружньої остороги (Леся Українка, II, 1951, 75);

4. Спосіб існування кого-небудь. — Опізнився, небораче, — Одказав земляк йому [Конику], — Хто кохав життя ледаче, Непереливки тому (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 120);

5. Жива істота. Біля боку лежить її втіха й надія, спочиває її крихітка серця, що вона з таким болем одірвала від свого й пустила на світ окремим життям (Панас Мирний, IV, 1955, 293);

6. перен. Про щось дороге, необхідне, важливе. [Маруся:] Прощай, моя ти втіхонько єдина, Моє життя, мій раю дорогий (Володимир Самійленко, II, 1958, 15).

7. Прояв фізичних і духовних сил живих істот. Трудно пізнати в ньому того повного енергії, сили та життя Замфіра, яким він був ще недавно (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 229);

8. Пожвавлення, рух, посилення діяльності живих істот. Життя клекотіло внизу, в глибокій долині, а тут стояла тиша (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 123);

9. Сукупність явищ, що характеризують існування, визначають розвиток чого-небудь. Яка-небудь шина.. або чавунне колесо, до половини загрузле в землю, викликали перед його очі картину шумливого життя фабрики (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 7);

10. Те, що реально існує; дійсність. Артистично змальована вдача тітки Наталчиної..; ся постать узята цілком з ж життя і робить враження портрета (Леся Українка, V, 1956, 43);

Варiативне тлумачення

Віддавати (віддати) життя;
Вкорочувати (вкоротити) життя собі — необережними, необдуманими діями, вчинками призводити до передчасної загибелі, смерті. Одразу ж перейшов [Сидорчук] на благальний шепіт: — Ходімо, Андрюшо... Батька загубиш і собі життя вкоротиш (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 30);
Дарувати життя: а) залишити живим засудженого до страти; помилувати; б) не вбити, відпустити на волю (про тварин і т. ін.). Він тому ведмедю Дарував життя! (Леся Українка, IV, 1954, 138);
Життя бере (взяло) своє — перемагає те, що випливає з законів життя. Незважаючи на вороже ставлення церковників до повітряних і особливо космічних польотів, життя взяло своє (Наука і життя, 6, 1959, 39);
Життя нема (немає) кому: а) (від кого—чого) кому-небудь доводиться зазнавати великих неприємностей від кого-, чого-небудь. — Собаки й вівчарі твої, Усі ви — вороги мої: Од вас мені життя немає... (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 71); б) (без кого) кому-небудь важко, неможливо жити без когось. — Ти знаєш, Насте, що мені нема життя без тебе... Без тебе я нуджу світом, без тебе я нещасний, — промовив сумно Гнат (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 49);
Життя повернулося гострим боком до кого — у чиєму-небудь житті настав період труднощів, невдач. [Матушка гуменя:] Ти ще молода така, до тебе життя повернулося своїм гострим боком, непривітною стороною, то ти думаєш і все так буде. Пройде рік-другий, болячі виразки підгояться, серце захоче знову жити (Панас Мирний, V, 1955, 71);
Іти в ногу з життям — не відставати від загального темпу життя, жити інтересами сьогоднішнього дня. Марксистсько-ленінська теорія завжди йде в ногу з життям;
Любити над життя — любити дуже сильно, більш за все. Клянемося Вам бути гідними Миколи Красношапки, любити і захищати свій народ, як наш бойовий товариш, який над життя любив свою Вітчизну (Остап Вишня, I, 1956, 310);
існування, буття, не смерть, поб. життя-буття, поживання, з. жилба, д. жи воття; (людини) вік; (святих) житіє, суч. життєпис, біографія, життєвий шлях; П. жива душа <істота>, жм. дихання; ФР. шкура <н. рятувати свою шкуру>; (де) проживання, побут, пробуття; (кипуче) дійсність, реальність; З.П. жвавість, діяльність, рух; (моє!) рай, втіха <н. дитино, життя моє!>; житуха, жизть.

Що таке життя?

«Життя́» (Vitae; синонімія: Biota, Eobionti[1]) — це явище, що є сукупністю фундаментальних загальнобіологічних ознак (метаболізму, гомеостазу, росту, розвитку, відповіді на подразнення, розмноження, еволюції тощо), які характеризують живих істот, відрізняючи їх від неживих об'єктів. Життя визначається як форма існування матерії, найхарактернішими рисами якої є обмін речовин, самооновлення та самовідтворення.
Життя — це форма існування дієвих інструкцій з організації матерії. Якщо інструкції виконуються — тоді цей процес називається життєдіяльністю. Життю не обов'язково притаманний метаболізм, гомеостаз, ріст, розвиток, відповідь на подразнення, розмноження, еволюція на конкретному етапі існування. Заморожені організми, віруси поза клітинами, насіння до пророщення не мають цих властивостей, але обов'язково мають інструкції до виконання при сприятливих умовах. Робочі бджоли не мають однієї ознаки життя — розмноження, але живими можуть вважатись в повній мірі.
Життя на Землі з'явилось приблизно 3,8 млрд років тому. Існує кілька гіпотез виникнення земного життя, з яких найбільш розповсюдженою є гіпотеза самозародження. Припускається, що перші організми були побудовані виключно на базі РНК — гіпотеза світу РНК, — без участі ДНК та білків, які розвинулись пізніше, у процесі еволюції.
Термін життя у різних значеннях вживається у філософії та релігії, які, зокрема, стосуються понять буття, свідомості, сенсу життя, концепції Бога або Богів, душі, загробного життя.