Пищання

Пища́ння, -ня, с. Пискъ. Пташечки малесечкі з пищанням своїм веселим. МВ. (О. 1862. І. 72).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ПИЩА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пища́ти і звуки, утворювані цією дією. Вилися між деревами якісь сіренькі пташечки, малесенькі, з пищанням своїм веселим (Вовчок, І, 1955, 145); Про дітей не думав [Гордій], навіть більше: не бажав їх. Дитина — се пелюшки, крик, пищання, купання (Гр., II, 1963, 49); — Війта вибирають! — почулися голоси знадвору і разом з ними розпачливі крики, прокляття та пищання жінок (Фр., VIII, 1952, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 375.

пищання -я, с. Дія за знач. пищати і звуки, утворювані цією дією.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Іноземний словник

squeaking

having or making a high-pitched sound such as that made by a mouse or a rusty hinge

Synonyms:

screaky, screechy, squeaky, squealing high, high-pitched used of sounds and voices; high in pitch or frequency

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 375.