Крадіжка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:58, 30 листопада 2016; Lvsira.im16 (обговорення • внесок)
Крадіжка, -ки, ж. = Крадіж. Лиха нахідка гірша від крадіжки. Посл.
Сучасні словники
Крадіжка - (рос. кража) злочин, що полягає у викраденні державного, громадського або особистого майна громадян з метою обернення його на свою користь або на користь третіх осіб.
- Те саме, що крадіж.
Пшептинський.. кричав, совався до їх з кулаками, винуючи їх у недавній крадіжці сусідських коней (Нечуй-Левицький, I, 1956, 214); Суд.. визнав Явдоху.. винною в крадіжці зерна з громадського гамазею (Олесь Донченко, III, 1956, 14).
- Украдені речі.
Безневинних б'ють, а він собі нишком крадіжку поживе та й сміється потайно (Панас Мирний, I, 1949, 262); — Витрусили крадіжку, а вона, бач, ще й невинна! — викрикувала кума (Любов Яновська, I, 1959, 48).
Ілюстрації
|
|
|
|
