Щасниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:06, 29 листопада 2016; Ovmoroz.im16 (обговорення • внесок)
Щасниця, -ці, об. Счастливецъ, счастливица. МВ. II. 135. Як вродилась щасниця, так поправиться і п’яниця. Ном. № 1662.
Зміст
Сучасні словники
щасниця -і, ч. і ж., розм. Те саме, що щасливець, щасливиця [Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.]. Та хто ж не зна, як-то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині? (Марко Вовчок) Самотні на потребують щастя. Вони знаходять його в собі (Щасниця)
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=25860
