Салянка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:39, 28 листопада 2016; Aikodak.if16 (обговорення • внесок)
Салянка, -ки, ж. Пт. Синица, Partis. Мнж. 192.
Сучасні словники
[1]
Маленька співуча пташка з різнобарвним оперенням ряду горобцеподібних. Синиця шкоду робить, а журавель попадається (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 144); — Я ставлю річ твою в дурницю; Ти в руку не піймав синицю, Не тебе, далебіг, боюсь (Іван Котляревський, I, 1952, 293); З дерева на дерево перелітали зеленобокі синиці, червоногруді снігурі (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 88); Тонко дзвонять синиці в дібровах, над озерами спить верболіз (Володимир Сосюра, Поезії, 1950, 152); * У порівняннях. І наснилася знову криниця, Щебет крапель об ранній порі І зоря, наче синя синиця (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 149).
Ілюстрації
|
|
|
