Довада
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:59, 15 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Довада, -ди, ж. Досада, тоска. Та коли б ти знала, мамо, яка то довада, то ти б мене й оженила, щоб була одрада. Черном.