Добуванка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:59, 15 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Добуванка, -ки, ж. = Добування. 1) «А як твоя, сину, добувачка в батька?» Еге, ляща по потилиці дав. Черном. 2) Та не легка й добуванка. Двадцять літ служивпроклинав, а ся п’ятолітня добуванка, так гірша од пекла здається. Черном.
