Гатка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:26, 27 листопада 2016; Ofedorenko.im16 (обговорення • внесок)
Гатка, -ки, ж. Гать, небольшая плотина. Од гатки до гатки ходить по Росі великий порон. Левиц. І. 94. Ой піду ж бо я ту гатку гатити, щоб добре було до дівчини ходити. Ум. Гатонька, гаточка. Я до гаточки, гаточка загачена, я до дівчини, дівчина заручена. Грин. III. 222.
Зміст
Сучасні словники
- Гàтка, -и, жін.- настил з дерева, хмизу і т. д. для проїзду через болото.
- Гàтка, -и, жін.- те саме, що пліт.
Приклади вживання
- Уночі частина козаків непомітно пройшла зробленою на болоті гаткою (Історія СРСР, I, 1956, 180).
- Довгі ряди коней з синіми гусарами спустились з гори на довгу гатку (Нечуй-Левицький, III, 1956, 133).
- Над старим Дніпром, де вирували пороги, височить знову гатка Дніпрогесу (Літературна газета, 27.XI 1947, 1).