Ракло
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:53, 27 листопада 2016; Aikodak.if16 (обговорення • внесок)
Ракло́, -ла, м. 1)Босякъ. Харьк. У нас у Харькові так завелось, що коли де кучка народу збереться, то вже між гущу і ракло втреться. Харьк. 2) Жебрак . О рідне слово, хто без тебе я? Німий жебрак, бродяга? Д.Павличко
Сучасні словники
- людина, яка живе з милостині; старець. Хата, до котрої ми зайшли, то була напіврозвалена — стара кучка, житло старого діда жебрака (Іван Франко, I, 1955, 70); Безногий Шпулька був головою корпорації київських жебраків — це він визначав кому, коли й в якому районі жебрачити (Юрій Смолич, Мир.., 1?958, 73).
- дуже бідна людина. — Тебе хотять сватать багатирі, а не такі жебраки, як ми самі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 331); — Золото моє пропало... Лишився жебраком... хоч по світу йди з торбою... (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 100).
Ілюстрації
|
Файл:Images-19.jpg | Файл:Images-20.jpg |
Медіа
В тег EmbedVideo введен неверный id "%D0%B6%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE&sm=3" видео для сервиса "youtube".
