Ямкуватий
Ямкуватий, -а, -е. 1) Подобный ямѣ, впалый. Очі ямкуваті. МВ. II. 191. 2) Покрытый ямами, ухабистый. Ямкувата дорога, так трусько їхати. Волч. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
УКРЛІТ.ORG/ямкуватий
ЯМКУВА́ТИЙ, а, е, розм.
1. Який має багато ям (у 1 знач.), ямок. Ямкувата дорога, так трусько їхати (Сл. Гр.).
2. Який запав усередину (про очі, щоки і т. ін.); запалий. Рада була така: справника [справникові] подякувати.. Раду таку подавав усім справників чи слуга, чи приятель, чи родич, хто його, нікчемного, зна. У чорному кожушку, з червоним комірцем ходив, шапка, кругленька, зелена, з себе худий, жовтий, очі ямкуваті, зубатий такий … (Вовчок, І, 1955, 248).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 645. Орфографічний словник української мови/ямкуватий
ямкуватий — а, е, розм. 1) Який має багато ям (у 1 знач.), ямок. 2) Який запав усередину (про очі, щоки і т. ін.); запалий … Український тлумачний словник ямкуватий — [йамкува/тией] м. (на) тому/ т ім, мн. т і … Орфоепічний словник української мови ямкуватість — тості, ж. Абстр. ім. до ямкуватий … Український тлумачний словник ямуватий — а, е, діал. Ямкуватий … Український тлумачний словник ямчастий — а, е. Те саме, що ямкуватий … Український тлумачний словник