Добігати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:57, 15 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Добігати, -гаю, -єш, сов. в. добігти, -біжу, -жиш, гл. Добѣгать, добѣжать. Швидкий сам добіжить, а смирного Бог донесе. Ном. № 1968. 2) Добігти чого. Пріобрѣсти что, добыть что; о болѣзни: захватить. Мабуть чи не сухоти добігла й кров’ю стала хряпати. Г. Барв. 454.
