Лавочка

Лавочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лава. 2) Дощечка, по которой вползаютъ въ улей пчелы.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

                                                 Академічниий тлумачний словник 1970-1980

ЛАВОЧКА 1, и, жін. Зменш.-пестл. до лава1. За столом вже молодая Сіла на посад, На лавочках всі дружечки Посідали вряд (Леся Українка, I, 1951, 323); В саду під розквітлою яблунею гарненька зелена лавочка з спинкою (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 6).

ЛАВОЧКА 2, и, жін., діал. Зменш. до лавка2. [Конон:] Я відкрив би лавочку, як Тіпка, та й сидів би собі та крамарював би (Марко Кропивницький, II, 1958, 431). ♦ Закривати (закрити) лавочку див. закривати.

                                      Словник УКРЛІТ.ORG Публічний електронний словник української мови

ЛА́ВОЧКА1, и, ж. Зменш.-пестл. до ла́ва1. За столом вже молодая Сіла на посад. На лавочках всі дружечки Посідали вряд (Л. Укр., І, 1951, 323); В саду під розквітлою яблунею гарненька зелена лавочка з спинкою (Ряб., Жайворонки, 1957, 6).

ЛА́ВОЧКА2, и, ж., діал. Зменш. до ла́вка2. [Конон:] Я відкрив би лавочку, як Тіпка, та й сидів би собі та крамарював би (Кроп., II, 1958, 431).

◊ Закрива́ти (закри́ти) ла́вочку див. закрива́ти.

Ілюстрації

Медіа

В тег EmbedVideo введен неверный id "eyHPQwGJY2s&t=10s" видео для сервиса "youtube".

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 430.Коментарі (0) Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 430.