Добивати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:57, 15 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Добива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. добити, -б’ю, -б’єш, гл. 1) Добивать, добить. Не добити нам сього вола й обухом. К. ЧР. 278. 2) Домолачивать, домолотить хлѣбъ. 3) — віку. Доживать, дожить. Так то я й добиваю свого молодого підкошеного віку. Г. Барв. 60.
