Звитяга
Зміст
Словник Грінченка
Звитяга, -ги, ж. Побѣда.
Сучасні словники
1. Перемога в бою, у війні. [Гелен:] Я певен був, побачивши те військо [лідійське], ..що еллінам, потомленим війною, знесиленим облогою, не встоять проти царя, жадібного звитяги (Леся Українка, II, 1951, 295); Богдан.. Здіймає вгору булаву: — Вперед, братове, я вже бачу Наступну радість в нас гарячу, Звитягу військ моїх нову! (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 496); // Героїчний подвиг. Отоді твої нам сили дуже, дуже придадуться — як співця, як піснетворця, як натхненника звитяги (Павло Тичина, II, 1947, 22); У творі [«Великі перелоги» М. Стельмаха] зображено картини, які показують життя цілого народу. Це твір про народ, про народні звитяги (Вітчизна, 6, 1961, 178). 2. Досягнення, успіх, здобуті подоланням труднощів у чому-небудь, наполегливою працею, демонструванням свого мистецтва і т. ін. [Ярослав (підводиться):] Хвала тобі, всесвітній переможче, На струнах ти ще краще, ніж в бою, Здобув собі звитягу найдорожчу, Дівоче серце, горлицю твою (Іван Кочерга, Я. Мудрий, 1946, 63); Україно, мускуляста трудова державо! Сяють на твоєму ошатному вбранні золоті зірки героїчних подвигів і трудових звитяг (Літературна Україна, 27.V 1964, 5). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 474.
Ілюстрації
|
|
|
|
