Стік
Стік, сто́ку, м. Стокъ, спускъ (воды)? впаденіе (рѣки)? Край села Теплиць, у стоку річки Полянина. Мкр. Н. 3. СТІК, стоку, чол. 1. Дія за значенням стікати 1. — Треба придивитися, чи немає там [у мурі] отворів для стоку води (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 109); Стік води в річки, озера і ставки в залісненій.. місцевості відбувається повільно (Наука і життя, 8, 1958, 2). 2. гідр. Кількість води, що стікає в річку, озеро, море за певний період. Багатоводні ріки відзначаються різкою нерівномірністю стоку, що призводить до великих паводків (Наука і життя, 1, 1957, 39); Досвід ряду господарств підтверджує великий ефект будівництва і використання ділянок малого зрошення за рахунок вод місцевого стоку (Комуніст України, 7, 1966, 9); Поверхневий стік. 3. Те саме, що відтікання. Свої води в Байкал несуть 336 великих і малих приток, і коли б він не мав стоку, його рівень щороку підвищувався б на 1,7 метра (Наука і життя, 8, 1956, 14); У жодній частині світу немає таких великих просторів, позбавлених стоку в моря та океани, як в Азії (Фізична географія., 6, 1957, 82). 4. Водовідвідний жолоб, труба або інший пристрій, по якому стікає вода; водостік; // Схил, по якому збігає вода. Побігли [діти] в поблизький невеличкий лісок, котрий находився на стоці так званої Чорної гори (Іван Франко, VIII, 1952, 122); Володимир Галактіонович.. звернувся до хутірської громади з доброю порадою: зайнятись меліорацією, — зміцнити кручі посадками. зацементувати стоки яруг (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 71); // Місце впадання річки. Край села Теплиць, у стоку річки Полянина, Горювала.. Харитина Вісім літ без чоловіка (Українські поети-романтики.., 1968, 546). 5. перев. мн., спец. Рідкі відходи, що стікають звідки-небудь. Стоки — це звичайні відходи. Серед них немало таких, які не піддаються механічному очищенню (Вечірній Київ, 21.I 1972, 4).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978.
