Огород

Огоро́д, -да, м. Огородъ. Високії огороди, капуста не родить. Чуб. V. 147. Ум. Огоро́дець. См. Горо́д.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ОГОРО́Д, у, чол., розм., рідко. Те саме, що город. Громада одібрала од неї поле, й Улас зостався з самим огородом (Нечуй-Левицький, III, 1956, 335); Огородами, перескакуюча плоти та ховаючися між яриною, дістався [Лис Микита] аж до середмістя (Іван Франко, IV, 1950, 91); Вони прямували вигоном вздовж огородів (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 52).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 619.