Наполювати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:06, 17 листопада 2016; L.varchenko (обговорення • внесок)
Наполювати, -люю, -єш, гл. Достать охотой, поймать на охотѣ.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НАПОЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАПОЛОТИ, полю; полеш, док., перех. Полючи, очищати від бур'янів яку-небудь кількість зайнятої під посівами землі. Наполоти багато грядок.
Всесвітній словник української мови
1. Полючи, очищати від бур’янів
2. Убити чи зловити багато звірів, птахів тощо
Ілюстрації
|
|
|
|
