Казочка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:18, 17 листопада 2016; L.varchenko (обговорення • внесок)
Казочка, -ки, ж. Ум. отъ казка.
Зміст
Сучасні словники
Значення
- Зменш. до ка́зка◆ Щоб забавити дитину, почне йому баба казочку про рябеньку курочку (Мирний, І, 1949, 142) ;◆ Ну, дітки, на рядно під грушу! Казочки послухайте! (Вишня, І, 1956, 12) ;◆ ірон. Наші ідеологічні вороги.. проповідують старі казочки про «чисте мистецтво», «свободу творчості» тощо (Мист., 4, 1968, 2)
- Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил.◆ Пером не можна написати, Не можна і в казках сказати, Яких було багацько див! (Котл., І, 1952, 135) ;◆ [Мар’яна:] Кажи ж мені що-небудь… розказуй… Старинну [старовинну] казку… яку-небудь страшную… (Вас., III, 1960, 35) ;.◆ Тебе просив я в ночі темні оповідать мені казки про фей (Сос., II, 1958, 354) ;Шаблон:Приклад У порівн. Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна (Коцюб., II, 1955, 307)
- розм. Те, що не відповідає дійсності; вигадка, байка.◆ Майстер він говорити казки, Миляну пускать баньку (Фр., XII, 1953, 498)
Синоніми
- байка
- вигадка
- історія
- оповідання
- побрехенька
- повість
- фікція
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
- Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 71.