Жонота

Жонота, -ти, ж. = Жінота.

Сучасні словники

ЖІНО́ТА, и, жін., зневажл. Збірн. до жінка 1,2. — Іду та гадаю: нащо-то господь милосердний натворив оцю жіноту? (Марко Вовчок, VI, 1956, 265); Чоловіки, сонні й пересичені, ліниво смоктали пиво. Жінота нишком подрімувала (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 195).

Див. також

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%8C https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 536.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/zhinota http://slovnyk.ua/index.php?swrd=%C6%B2%CD%CE%D2%C0