Келієчка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:45, 16 листопада 2016; Марченко (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Ке́лієчка и ке́лійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КЕ́ЛІЯ, ї, жін. Житло ченця або черниці (окрема кімната в монастирі або будиночок). Іде чернець у келію Меж стіни німії Та згадує літа свої, Літа молодії (Тарас Шевченко, II, 1963, 55); Вона не забула своєї келії, тісної та тихої, як домовина (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 119); Софія звеліла їм [монашкам] розходитися по келіях і ніде на подвір'ї не стояти (Іван Микитенко, II, 1957, 270); // перен., жарт. Невелика кімната самітної людини. — Тепер, мабуть, буде кому подарувати букет, — сказав Чепель.. — А то лежать осінні листочки в капітанській келії без діла (Олесь Донченко, VI, 1957, 511). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 139. Ке́лія — спеціальна кімната, чи будинок, в якому мешкають ченці в монастирі.

У разі браку приміщення у загальному монастирському будинку дозволяється кожному ченцю будувати в монастирі особливу для себе келію на власні кошти, згідно з існуючими правилами. У Давній Русі, коли монастирі відвідувало багато людей заможних верств суспільства, цей дозвіл широко практикувався.

Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.

З часу Петра І, коли увійшло у звичай насильницьке постриження у чернецтво жінок чоловіками, у жіночі монастирях було багато окремих келій черниць. У тому й іншому випадку дозволялося успадкування цих келій за заповітом родичами чернецтва з мирян, причому іноді вони ними продавалися знову вступникам в монастирі заможним особам, іноді дарувались монастирю.

Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.

Келия особое помещение для каждого монаха в монастыре. В случае недостатка помещения в общем монастырском здании позволяется каждому монаху строить в монастыре особую для себя К. на свои средства, согласно с существующими правилами. В Древней Руси, когда в монастыри поступало много людей из богатых классов общества, это дозволение широко практиковалось, причем К. иных монахов — например из опальных бояр в Кирилло-Белозерском монастыре при Иоанне IV — отличались не только обширностью и простором, но и комфортом. Со времени Петра Вел., когда вошли в обычай насильственные пострижения в монашество жен мужьями, женские монастыри изобиловали собственными кельями монахинь. В том и другом случае разрешалось наследование этих К. по завещанию родственниками монашествующих из мирян (см. "Описание дел синод. архива"), причем иногда они ими продавались вновь поступающим в монастыри зажиточным лицам, иногда дарились монастырю. В настоящее время после смерти собственников таких К. они обязательно поступают в собственность монастыря (Св. Зак. т. IX, 387).

Православная энциклопедия . 2010.

Келия

отдельная комната в монастыре, предназначенная для проживания монаха, либо дом монаха, стоящий особо.

«Словники України on-line»

ке́лія – іменник жіночого роду

відмінок однина множина називний ке́лія ке́лії родовий ке́лії ке́лій давальний ке́лії ке́ліям знахідний ке́лію ке́лії орудний ке́лією ке́ліями місцевий на/у ке́лії на/у ке́ліях кличний ке́ліє* ке́лії*

Іноземні словники

українська-англійська Словник

келія англійська Автоматичний переклад: cell

Ілюстрації

Келія1.jpg Келія2.jpg Келія4.jpg Келія3.jpg

Медіа

[1]

[2]

Цікаві факти

Келія келієчка

Келія чайної троянди

Усе, що виходить із-під пера Костянтина Москальця, — чи то вірші, чи проза, чи есеї та літературознавчі статті, — позначене печаттю справжнього таланту. Не стала винятком і «Келія Чайної Троянди», — твір, який, попри формальні ознаки щоденника, є високохудожнім текстом, гранично відвертим відбитком глибокого й інтенсивного внутрішнього життя, усвідомленням трагічности й — водночас — радости земного перебування Поета.

Келія чайної троянди

...в 44 корпусі була така «третя келія» — нас там жило 23 чи 25 чоловік. Звісно, було трохи тісненько (посміхається), але жили ми дружньо. Розділялися на «кубрики» по 4 чоловіки і жили. В одному такому «кубрику» розмістилися: я, нинішній єпископ Вознесенський Олексій, отець Віктор Іващук і отець Павло Бондар. Тобто навіть у цій великій кімнаті на 25 осіб були свої «групи по інтересах». Більше читайте тут: [3]

Див. також

Посилання на схожі слова зі словника Грінченка

келенька

келія