Діжа
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:53, 16 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Діжа, -жі, ж. 1) Квашня, кадка, въ которой приготовляютъ тѣсто. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести. Ном. № 4831. Питай, чи діжу замісить. Мет. 238. Діжу виробляти. Валять хлѣбы. Мнж. 179. 2) Круглая ямка въ землѣ, вырываемая среди другихъ меньшихъ при дѣтской игрѣ въ місяць. Ив. 36. Ум. Діжка. А мій милий діжку місить, а він мене і тим тішить. Грин. ІІІ. 314.
