Служитель

Служитель, -теля, м. Слуга. Служителю мій вірний! АД. II. 11. 1. заст. Те саме, що слуга́ 1. На свого служителя добре кликав-покликав: Служителю мій вірний! Велю тобі значки од моїх рук забрати (Думи.., 1941, 104).

2. Службовець нижчого рангу в деяких установах. Припустімо, що служитель вперше входить до кімнати, де собака, вперше приносить їй їжу. Їжа почала діяти, коли він підніс її до собаки (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 101); Служитель музею.

3. чого і з означ. Той, хто служить чому-небудь, працює на користь чогось. Якби не всміхнувся Ігор, можливо, більш-менш мирно закінчилась би розмова між суворим і вимогливим служителем науки та його зарозумілим нащадком (Шовк., Людина.., 1962, 310); *Образно. — Що можете сказати ви мені? Кажіть, служителю вбогості людської! — Отець Герасим не обізвався й словом (Довж., І, 1958, 91).

Служи́телі ку́льту див. культ; Служи́тель це́ркви — особа духовного звання. Що служителі церкви і проповідники «божої справи» — особи ні в якій мірі не святі і не божі,— ні для кого не новина (Мельн., Коли кров.., 1960, 142); Сьогодні був його перший вихід між гулящі люди по тому, як отець Ігнатій зняв сан служителя католицької церкви (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 359).

Сучасні словники

Службовець нижчого рангу в деяких установах. Припустімо, що служитель вперше входить до кімнати, де собака, вперше приносить їй їжу. Їжа почала діяти, коли він підніс її до собаки (Павлов, Фізіологія вищої нервової діяльності, 1951, 101); Служитель музею.

Ілюстрації