Дідич
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:52, 16 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дідич, -ча, м. Помѣщикъ, владѣтель. Коли хочеш дідичем на Вкраїні сидіти, то перше всього вези сюди огненну бронь да сип замочок кругом будинків. Хата. 136. Оттам стояв дворець красний, а в ньому роскоші, там жив дідич дуже добрий все роздає гроші. ЗОЮР. II. 85.
