Трапеза

Трапеза, -зи, ж. 1) Столъ, кушанье. Та трапеза була вже багато скудніша. Левиц. І. 394. 2) Въ монастыряхъ: столовая. Іди в трапезу. Шейк.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТРА́ПЕ́ЗА, и, жін. 1. У монастирі — обідній стіл, стіл з їжею та частуванням. — Не стерпиш, коли Аркадія на всіх набріхує матушці-ігумені. Та на роботі стояла, а та лінується, а та їсти не хоче за трапезою, окремо в келії своє їсть… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 111); // Обід, вечеря за таким столом; // заст., також жарт., ірон. Прийняття їжі взагалі; обід, банкет. Поблагословив ото батько Пугач до трапези (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 147); А як йому вживати страву, коли чоловік, сівши до трапези, зараз благословиться, охреститься (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 194); Ми, лагідно посміхаючись, невпинно женемо їх [мух] і не хочемо ділити з ними нашої трапези (Юрій Яновський, II, 1958, 35); У Гершка Мідника придбавши кавуна, Ми десь ховалися поміж гілля нависле, І йшла тоді у нас трапеза негучна (Максим Рильський, Поеми, 1957, 226); Калитка діяв з бухгалтерською точністю. Він майже безпомилково вирахував, скільки часу потрібно Усті, щоб спекти порося, а Талимону Івановичу — щоб зібрати свою компанійку, і з'явився саме в той небажаний момент, коли все було готове для цієї потаємної трапези (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 225); * Образно. Десь хтось умер і лишився непохованим, десь гайвороння вже справило свою трапезу, і тому легкий вітерець навівав на Білогруда не радість і не відчуття миру (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 39); На білій.. галявині плутали-переплутували свої сліди зголоднілі за зиму зайці, з лісових хащів і нетрів час від часу долинав якийсь стогін і звірине ричання, може, то вовки там справляли свою криваву трапезу (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 342). 2. У монастирі — страва, їжа. — Умивайтесь, трапеза чекає на столі, — клопоталася вона [ігуменя] (Іван Микитенко, II, 1957, 289); // заст., також жарт., ірон. Страва, їжа взагалі. Восени, в один невеличкий празник, він звелів старості постановити коло церкви столи, зготувати закуску й випивку.. О. Артемій вийшов з церкви, поблагословив трапезу (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 188); У дні каяття він пив тільки воду і їв житній хліб. Дружина вранці ставила біля дверей його кімнати великий графин води, фунтів півтора хліба і сіль. Він, відчиняючи двері, брав цю трапезу і знову замикався (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 302). 3. заст. Трапезна (див. трапезний 2, 3). Пішли ченці й Ge deum співали, Розійшлися по трапезах І трапезували І день і ніч, аж попухли (Тарас Шевченко, I, 1951, 271); Ті олив'яні тарілки пригадували столи в монастирських трапезах або на Запорозькій Січі (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 230); Та й їсти ж таки! В животі аж пищики грають. І це доведеться говіть, аж поки трапеза одчиниться, поки аж служіння відійде (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 142).

"Словопедія"

ТРАПЕЗА (у ченців) обідній стіл, П. прийняття іжі <обід, сніданок, вечеря>, с. бенкет, учта, (на могилі) ур. тризна, (на столі)їжа, страва, (у манастирі) З. їдальня, як ім. трапезна

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Тра́пеза — 1) у монастирі — обідній стіл, стіл із їжею та частуванням, а також сама страва, їжа; жартівливе, іронічне — обід, банкет, прийняття їжі взагалі, а також страва, їжа взагалі. — Умивайтесь, трапеза чекає на столі, — клопоталася вона [ігуменя] (І. Микитенко); Поблагословив ото батько Пугач до трапези (П. Куліш); 2) = тра́пезна — монастирська їдальня; 3) = тра́пезна — західна частина церкви; притвор. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 603.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Трапеза, -зи, ж. 1) Столъ, кушанье. Та трапеза була вже багато скудніша. Левиц. І. 394. 2) Въ монастыряхъ: столовая. Іди в трапезу.Шейк.

«Словники України on-line»

ТРА́ПЕ́ЗА жарт., ірон., ЇДА́ (прийняття їжі), Ї́ЖА розм., Ї́ДЖЕННЯ діал. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (ЛесяУкраїнка); Сагайда їсть, голосно жвакаючи. Після їжі йому хочеться закурити (О. Гончар); У Гершка Мідника придбавшикавуна, Ми десь ховалися поміж гілля нависле, І йшла тоді у нас трапеза негучна (М. Рильський); Забава розпочалась, яксе звичайно буває на Великдень, їдженням свяченого (О. Кобилянська).

Іноземні словники

українська-англійська Словник

Meal - Шалена трапеза швидко розгортається

The feeding frenzy quickly develops

Словари и энциклопедии на Академике

трапеза -и, ж. 1) У монастирі – обідній стіл, стіл з їжею та частуванням. || Обід, вечеря за таким столом. || заст., також жарт., ірон. Прийняття їжі взагалі; обід, банкет. 2) У монастирі – страва, їжа. || заст., також жарт., ірон. Страва, їжа взагалі. 3) заст. Трапезна (див. трапезний 2), 3)).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. Синонимы: еда, застолье, прием пищи, стол, угощение

Ілюстрації

Цікаві факти

У чому сенс трапези?

Чому ж серед християн прийняті такі правила для обіду? Звідки пішов даний звичай? Щоб відповісти на це питання, потрібно заглянути в Євангеліє. Перед своєю смертю Ісус Христос покликав учнів, і вони в останній раз сіли за спільний стіл. Він переломив хліб і сказав своїм послідовникам, що це буде їм на згадку про Його тілі. Потім він вказав на чашу з вином. Трапеза - це пам`ять про Ісуса Христа. За сьогоднішній день священнослужителі готують Святе Причастя в храмах на літургії, при цьому в чашу кладуть часточки просфори (маленький хлібець) і наливають вино. У цей час у вівтарі Сам Бог творить диво. Хліб і вино символізують тіло і кров Господа, розп`ятого на наступний день після того, як відбувалася свята трапеза з учнями.

Більше читайте тут: [1]