Дівування
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:51, 15 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дівува́ння, -ня, с. Дѣвичество, дѣвичья жизнь. А жаль мені дівування, дівоцького прибірання. Чуб. V. 42. Дівування здавати. Покидать дѣвичество, выходить замужъ. Маркев. 133. Ой у садочку, у садочку там голубка гуде, ой там Маруся дівування здає: Нате ж вам, дівочки, дівування моє! А вже ж я піду в жіночу раду, жінкам на пораду. Мет. 231. Ум. Дівуваннячко. Г. Барв. 40. Грин. ІІІ. 478.
