Бовваніти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:26, 2 листопада 2016; Vkserhiienko.fpmv16 (обговорення • внесок)
Бовваніти - виднітися, маячити, показуватися здаля
Словник Грінченка
Слово відсутнє
Сучасні словники
- Академічний словник української мови
БОВВАНІТИ, ію, ієш, недок. 1. Виднітися, показуватися здаля (про те, що стоїть, здіймається над чимсь). Замки величезно бовваніють на скелях (Нечуй-Левицький, III, 1956, 312); Ніч. Немов копиці пітьми, бовваніють дерева (Іван Франко, XI, 1952, 146); Високий правий берег бовванів за рікою, мов далекі гори (Юрій Яновський, II, 1954, 233). 2. діал. Сидіти, стояти непорушно, як бовван; стовбичити. — Я не гірша від них, а мушу отут бовваніти в темній, брудній кухні (Іван Франко, III, 1950, 101); Праворуч від воріт бовваніло одне-однісіньке дерево з ріденьким листям (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 165).
