Дихтіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:50, 15 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дихті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Скоро и тяжело дышать (въ жаркое время). Дихтять вівці. НВолын. у. Дихтить чоловік. НВолын. у. Лес вивалив язик і зачав дихтіти. Вх. Лем. 410.