Фляша

Фляша, -ші, - плоска або овальна невелика місткість для довготривалого зберігання рідини, переважно води, як правило металева з пробкою, що нагвинчується. Іноді, пробка забезпечується ніпелем, що дозволяє пити з неї, не відкриваючи пробки.

Звичайно забезпечується чохлом або іншою укупоркою для перенесення та захисту і ізоляції вмісту від впливу зовнішньої середи. Багато фляг входять до комплекту польового казанка, який включає котел та підкотельник.

Використовується мандрівниками, відпочивальниками, військовими та працівниками, які діють в польових умовах.

Сучасні словники

• 1. Похідна плоска переважно металева посудина, іноді обплетена або обшита чим-небудь, яку носять на поясі, через плече тощо; баклага. З фляги він пригубив Води краплину, щоб зросить язик (Бажан, Вибр., 1940, 174); Партизан відгвинтив кришечку, стріпнув флягою. Десь на денці щось ледве чутно хлюпнуло (Збан., Таємниця.., 1971, 182); Кожен з курсантів був нав’ючений повною викладкою, з флягою, протигазом, з достатнім запасом патронів (Гончар, Людина.., 1960, 77).
• 2. Велика посудина з ручками, призначена для рідини; бідон. Молоко у флягах, пляшках зберігають у тарі, в якій воно надійшло (Технол. пригот. їжі, 1957, 16); Створено нові комплекси машин і для доїння корів та первинної обробки молока: стаціонарні і пересувні установки з доїнням у фляги, відра і молокопровід тощо (Хлібороб Укр., 6, 1967, 19).

Джерела

• Словник українсьої мови

Ілюстрації

• 
• 
• 
•