Писулька

Грінченка словник

Писулька, -ки, ж. 1) Записка, письмецо. Писулька до мого братухи. О. 1862. X. 31. 2) У горшечниковъ: палочка въ толщину гусинаго пера, съ двумя острыми кончиками вилочкой, для проведенія двойныхъ углубленныхъ линій (при раскрашиваніи посуды). Вас. 183.

Сучасний словник

ПИСУ́ЛЬКА, и, жін., розм. Коротенький лист або записка; цидулка. От ґедзь напав Петра: не спить, не їсть ніколи, Бажає бачить П'ятембурх [Петербург] І, знай, черка писульки до Миколи (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 138); Голубонько моя! Я такий радий, що одібрав сьогодні від тебе писульку, що аж поцілував її замість тебе (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 133); Семенко писульки нам слав коротенькі, а відвоювався — великого листа від нього Софійка одержала (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 189).

ВІДМІНОК	ОДНИНА	МНОЖИНА
називний	писулька	писульки
родовий	писульки	писульок
давальний	писульці	писулькам
знахідний	писульку	писульки
орудний	писулькою	писульками
місцевий	на/у писульці	на/у писульках
кличний	писулько	писульки