Груба
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:29, 20 жовтня 2016; Oosavenko.fpmv16 (обговорення • внесок)
Гру́ба
Cловник Грінченка
Гру́ба, -би, ж. Печка для отапливанія, комнатная печь. Чуб. VII. 382. Принеси цеглинку, або кахлю з груби. Шевч. 310. Товстий такий, як груба. Рудч. Ск. II. 201. Ум. Гру́бка.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГРУ́БА, и, жін. Піч, що служить для опалювання приміщення. Стара пані цілу зиму топила в грубах полотном, що лишилось ще од панщини... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 18); Тут .. краще годували, а взимку можна було іноді погрітися біля гаряче напаленої груби (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 89).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
