Димарь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:48, 15 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Димарь, -ря, м. Печная труба. Грин. II. 158, 102. А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. Шевч. 590. Ум. Димарик, димаричок.