Диль
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:48, 16 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Диль, -ля, м. Имѣетъ и множ. число (дилі), но употребляется и какъ собират. Толстые брусья, изъ которыхъ складываютъ стѣны хаты, колодца и пр., пластины. НВолын. у. МУЕ. ІІІ. 31. КС. 1883. I. 216. Ой у полі криниченька дильом дильована. Чуб. V. 157.
